Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о еде

  • 1 едун

    1) їдач, теребій (р. -ія), їдуха (общ.), ненажера (общ. р.), прожера (общ. р.), ненаїда (общ. р.). [Недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (Свидн.). Хіба такого прожеру нагодуєш?];
    2) (постоянный позыв к еде) їстівець (р. -вця), ненажир, ненасит. [Ненажир напав].
    * * *
    1) їда́ч, -а, теребі́й, -бія́, ненаже́ра, ненаї́да, проже́ра
    2) ( постоянный позыв к еде) їстіве́ць, -вця́, нена́жир, -у, нена́сит, -у

    \едун н напа́л — нена́жир (нена́сит) напа́в

    Русско-украинский словарь > едун

  • 2 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 3 жарить

    техн.
    розпіка́ти; ( о еде) сма́жити

    Русско-украинский политехнический словарь > жарить

  • 4 жарить

    техн.
    розпіка́ти; ( о еде) сма́жити

    Русско-украинский политехнический словарь > жарить

  • 5 смажити

    техн. жа́рить ( о еде)

    Українсько-російський політехнічний словник > смажити

  • 6 вплотную

    1) щільно, тісно. [Правда-бо чиста й добро з красою з'єдналися щільно (Грінч.). Козацькі чайки щільно обступили турецькі галери]. Вплотную подходить к чему - тісно підходити до чого;
    2) (о еде) до схочу, до не(с)хочу, до невпоїду. [Наївсь до несхочу].
    * * *
    нареч.
    1) ( плотно) щі́льно; ( впритык) вприту́л; ( близко) ду́же бли́зько; ( непосредственно) безпосере́дньо
    2) (перен.: серьёзно) серйо́зно; ( как следует) як слід; ( по-настоящему) по-спра́вжньому

    Русско-украинский словарь > вплотную

  • 7 еда

    їжа (р. їжі), їда, а специальнее:
    1) (действие) їдіння, (зап.) їдження, з'їжа (р. з'їжі);
    2) (яство, пища) їстиво, страва, пожива, потрава, харч (р. -чи и -чу) (ж. и м. р.), (зап.) їдло. [Хліб та вода то козацька їда. У нас велика з'їжа, бо аж вісім ротів. Посвятив піп паски та инше їстиво. Він нашого їдіння не їстиме. Перебірливий на їдло]; (приём пищи) поїдка, попоїжка. [Треба пити лікарство до поїдки (до попоїжки). У нас хліба на одну поїдку буде]. Постоянный позыв к еде (т. н. «едун») - їстівець (р. -тівця), ненасит, ненажир. [Ненажир напав (Ним.)]. Достаточно еды, сытно - доїжно (Ном.).
    * * *
    1) ( действие) їда́, ї́жа
    2) ( пища) ї́жа, їда́, стра́ва, харчі́, -чі́в, харч, -і и -у; диал. їдло́, їсти́во, їство́

    Русско-украинский словарь > еда

  • 8 жадно

    о жажде еде, напряжении, страсти) жадібно, жадливо, пожадливо. [Жадібно слухав. Жадливо пив. Степова тиша жадливо підхоплює всі звуки (Коц.). Пожадливо почав дудлити воду]; (алчно) зажерливо, ненажерливо, несито, ненаситно, хтиво. [Світло несито пожирає тіні (Коцюб.). Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    жа́дібно и жаді́бно, жа́дно, пожа́дливо, пожа́дно, жадли́во, жажди́во; диал. запопа́дливо, запопа́дно; ( ненасытно) заже́рливо, ненаже́рливо, хти́во; ( с жаждой) спра́гло, спра́жно, із зга́гою; ( нетерпеливо) з о́палом

    Русско-украинский словарь > жадно

  • 9 забалагурить

    -ся забалакати, -ся, забазікати, -ся. -гурить кого - забалакати, заговорити кого.
    * * *
    розвести́ (-еду́, -еде́ш) тереве́ні (баля́си, ля́си, баляндра́си)

    Русско-украинский словарь > забалагурить

  • 10 заправляться

    и Заправливаться заправиться
    1) (запасаться) запасатися, запастися, (о деньгах) розживатися, розжитися (на гроші), спромагатися, спромогтися (на гроші), збиватися, збитися (на гроші); (поправить своё житьё) розжитися, підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталку (М. Вовч.)]. -вился хлебушком - запасся хлібцем. - вился деньгой и избёнку поставил - розжився (спромігся, збився) на гроші та й хатинку поставив;
    2) (снаряжаться в путь) збиратися, зібратися, лаштуватися, злаштуватися, лагодитися, з [на]лагодитися (в дорогу); см. Снаряжаться;
    3) (наесться или напиться до- сыта) наїстися, напитися до-схочу, до-не(с)хочу;
    4) заправлятися, заправитися, управлятися, управитися, засуватися, засунутися; бути заправленим, управленим, засунутим;
    5) (о еде, напитках) заправлятися, засмачуватися, затиратися, заминатися, засмажуватися, запряжуватися, забілюватися, бути заправленим, затертим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авиться
    1) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся
    2) ( подкреплять силы пищей) заправля́тися, запра́витися; сов. наї́стися (-ї́мся, -ї́сися) і напи́тися (-п'ю́ся, -п'є́шся) досхочу́, попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся
    3) страд. (несов.) заправля́тися; заправля́тися; засма́чуватися, -чується; зато́вкуватися, -кується; засма́жуватися, -жується; закри́шуватися, -шується

    Русско-украинский словарь > заправляться

  • 11 изживать

    изжить
    1) (где) проживати, прожити де. -жить век еде - звікувати (вік) де, життя зжити де. [У неволі вік звікує (Грінч.). У цій хаті зросла я, звікувала, зазнала добра й лиха (Коцюб.). Життя зжити - не поле перейти (П. Мирн.)];
    2) (что) переживати, пережити що, перебувати, перебути що, збувати, збути що, зживати, зжити що. [Ті забобони ми вже пережили (Київ). Перебули одно лихо, перебудем друге (Крим.). Давні наші погляди на власність ми потроху збуваємо, але ще не збули (Крим.)]. -ть себя - см. Изживаться. Изжитый - прожитий, пережитий, перебутий, збутий, геть вижитий. [Хапається за старі, цілком перебуті форми життя (Крим.). Недовіра до нас, колись дуже сильна, тепер справа збута (Крим.). Це вже вижитий настрій (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - изж`ить
    1) (избавляться от чего-л.) зжива́ти, зжи́ти (зживу́, зживе́ш) и мног. позжива́ти, збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш) (що); ( искоренять) викорі́нювати и викоріня́ти, ви́коренити и мног. повикорі́нювати и повикоріня́ти (що), збува́тися, збу́тися (чого), позбува́тися, позбу́тися (чого)
    2) ( переживать) пережива́ти, пережи́ти (що); ( проживать) прожива́ти, прожи́ти (що); ( переносить) перебува́ти, перебу́ти (що)

    \изживатьть себя́ — (отживать, устаревать) пережива́ти, пережи́ти (зжива́ти, зжи́ти) себе́, віджива́ти, віджи́ти своє́

    3) (сов.: истратить, израсходовать) диал. прожи́ти, ви́тратити; ( издержаться) ви́тратитися, прожи́тися

    Русско-украинский словарь > изживать

  • 12 излишествовать

    в чём надмірно вживати (заживати) чого, розкошувати в чім и чим. -вать в еде - їсти над міру, переїдати.
    * * *
    (в чём) ужива́ти над (по́над) мі́ру (що), надужива́ти (чим)

    \излишествоватьть в пи́ще — ї́сти над (по́над) мі́ру

    Русско-украинский словарь > излишествовать

  • 13 неумеренность

    непомірність, (преимущ. невоздержанность) непоміркованість, невміркованість; (чрезмерность) надмірність; (неумер. употребление чего, пользование чем) надуживання чого. [Надуживання святих любови прав (Куліш)]. -ность в еде - непоміркованість у їжі, надуживання їжі.
    * * *
    1) непомірко́ваність, -ності
    2) непомірність; надмі́рність

    Русско-украинский словарь > неумеренность

  • 14 остаток

    1) остача (-чі), (з)останок (-нку), послідок (-дку), решта ( ум. рештка), зостаток (- тку), (лишек) (за)лишок (-шку), ощадок (-дку); (на дне) оденки. [У попа здачі, як у кравця остачі]. -ток жизни - останок (решта) життя. -тки разбитой армии - недобитки армії. -тки былого величия - рештки (дріб'язок) колишньої величи (пишноти). Забытый -ток старины - забуток старовини. -ток ленты, сукна - обрізок, окравка стрічки, сукна. -тки от обеда, от еды - остача від обіду, недоїдки. -тки от напитков - недопитки. -тки от корма скота - з'їди, з'їдини, переїди. См. Оборыш, Подонки, Поскрёбок, Последок. Мелкие -тки табаку - потерть (-ти), потеруха. Без -тка - до останку, до решти, до цури, геть чисто, вкрай и т. д. Срв. Вконец и До основания (Основание). -тки сладки - напослідок смачніше. Быть в -тке - в остачі бути;
    2) мат. - остача;
    3) хим. - послід.
    * * *
    1) за́лишок, -шку, оста́ча, оста́ток, -тку, послі́док, -дку; забу́ток, -тка; ( излишек) ли́шок

    оста́тки — мн. ре́штки, -ток, за́лишки, -ків; оста́нки, -ків, ви́бірки, -рок, послі́дки, -ків; ( о питье) недо́питки, -ків; ( о еде) недо́їдки, -ків; (о вражеской армии, враждебной организации) недо́битки, -ків

    2) ( остальная часть) ре́шта (только ед.), оста́нок
    3) мат. оста́ча

    Русско-украинский словарь > остаток

  • 15 перепробовать

    1) перекуштувати, перекушати, покуштувати, покушати чого. [Перекуштував наливки з усіх пляшок];
    2) (испробовать) перепробувати, випробувати, поспитати. Уж он чего не -вал, да ничего не удается - вже чого він не перепробував (не випробував, не поспитав), та ні з чим не таланить йому. Он -вал все средства - він перепробував (поспитав) усіх засобів, випробував усі засоби. Перепробованный - перепробуваний, випробуваний, поспитаний.
    * * *
    перепро́бувати; (о еде, напитках) перекуштува́ти

    Русско-украинский словарь > перепробовать

  • 16 позыв

    хіть (р. хоти), охота, потяг, жадоба до чого. Постоянный -зыв к еде - їстівець (-вця), ненасит (-ту), ненажир (-ру). [Ненажир напав].
    * * *
    1) пози́в, -у; (стремление, влечение) по́тяг, -у
    2) см. зов

    Русско-украинский словарь > позыв

  • 17 привередливый

    вередливий, витребенькуватий, перебірливий на що, вигадливий, примхливий, комизистий. Он в еде не -длив - він стравою не вередує, він на їжу не перебірливий. -ливо - вередливо.
    * * *
    вередли́вий, виба́гливий; ( разборчивый) перебі́рливий, перебі́рчивий; ( капризный) примхли́вий, моро́чливий

    Русско-украинский словарь > привередливый

  • 18 приедать

    приесть
    1) поїдати, поїсти, з'їдати, з'їсти; см. Поедать. Я на этом зубы -ел - я на в цьому зуби з'їв; я на цьому в тім'я битий;
    2) (приточить зубы на еде) з'їдати, з'їсти, (о мн.) поз'їдати зуби.
    * * *
    несов.; сов. - при`есть
    поїда́ти, пої́сти, з'їда́ти, з'ї́сти

    Русско-украинский словарь > приедать

  • 19 прожаривать

    -ся, прожарить, -ся
    1) (известное время, об еде) пропікати, -ся, пропекти, - ся, просмажувати, -ся, просмажити, -ся, прошкварювати, -ся, прошкварити, -ся; (хорошенько) випікати, -ся, випекти, -ся, висмажувати, -ся, висмажити, -ся;
    2) (об одежде) пропалювати, -ся, пропалити, -ся, випалювати, -ся, випалити, -ся;
    3) (на солнце) пропікати, - ся, пропекти, -ся, випікати, -ся, випекти, -ся, вишкварювати, -ся, вишкварити, -ся. [Випікся (вишкварився) на сонці]. Прожаренный - пропечений, просмажений, прошкварений; пропалений, випалений.
    * * *
    несов.; сов. - прож`арить
    1) ( приготовляя в пищу) прожа́рювати, прожа́рити, просма́жувати, просма́жити, пропіка́ти, пропекти́
    2) (о жаре, солнце) прожа́рювати, прожа́рити, пропіка́ти, пропекти́

    Русско-украинский словарь > прожаривать

  • 20 скушать

    з'ї́сти (з'їм, з'їси́); ( о еде) спожи́ти, -живу́, -живе́ш, диал. похарчува́ти, -чу́ю, -чу́єш

    Русско-украинский словарь > скушать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Случаи обнаружения опасных предметов в еде — В октябре 2012 года житель Калининграда Павел Бублей в пакете с гречневой крупой, приобретенном в одном из супермаркетов города, обнаружил вещество, похожее на ртуть. В результате исследования, проведенного химической лабораторией МЧС, было… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Больному в еде не верь! Не больной привередлив, боль. — Больному в еде не верь! Не больной привередлив, боль. См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • По еде работа. — Не кормя, далеко не уедешь. По еде работа. См. ПИЩА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Не по еде отрыжка. — Не по болести отрыганье. Не по еде отрыжка. См. ПОМОЩЬ КСТАТИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • В работе заяц, а в еде жидовин. — В работе заяц, а в еде жидовин. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • неумеренный в еде — прил., кол во синонимов: 5 • жадный до еды (6) • ненажорный (6) • ненасытный (24) …   Словарь синонимов

  • неразборчивый в еде — прил., кол во синонимов: 2 • прожорливый (14) • солощий (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Ру́мпеля — Ле́еде симпто́м — (Th. Rumpel, 1862 1923, немецкий хирург; С.S. Leede, р. 1882 г., американский врач) см. Кончаловского Румпеля Лееде симптом …   Медицинская энциклопедия

  • В самой еде — Кар. В подростковом возрасте, когда много и с аппетитом едят. СРГК 2, 20 …   Большой словарь русских поговорок

  • Характеристика человека по отношению к еде и питью — Имена существительные     ГУРМА/Н, разг. ла/комка.     Любитель, знаток и ценитель вкусной еды, тонких и изысканных блюд и напитков.    разг. ОБЖО/РА, устар. чревоуго/дник, разг. едо/к.     Тот, кто любит много есть.     ПЬЯ/НИЦА, алкого/лик,… …   Словарь синонимов русского языка

  • Едем — земной рай, рай , церк., поэт., русск. цслав. едемъ из греч. Εδέμ – то же …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»